Форми для люків зазвичай виготовляються з двох основних матеріалів: пластику та металу. Різні матеріали мають різні характеристики, застосовні сценарії та методи обробки. Головне – вибрати відповідний тип на основі середовища використання колодязя, вимог до конструкції та бюджету витрат. Серед пластикових матеріалів основним вибором є поліетилен високої{3}}щільності (HDPE). Цей матеріал має високу хімічну стабільність, стійкий до кислотної та лужної корозії та може адаптуватися до сценаріїв, що містять корозійні середовища, такі як муніципальна дренажна та громадська каналізація. Він також легкий (більш ніж на 50% легший, ніж сталеві форми того самого розміру), що робить його простим у використанні та збиранні. Формована поверхня люка є гладкою і її важко забруднити. Однак матеріал HDPE має відносно слабку термостійкість і жорсткість. Під впливом високих температур (наприклад, на сонці влітку) або значного зовнішнього тиску (наприклад, на місцях, затиснутих важкими транспортними засобами), він схильний до незначної деформації. Тому він здебільшого підходить для сценаріїв звичайних колодязів із не-великим навантаженням. Поліпропілен (PP) також є поширеним матеріалом для пластикових форм. Його жорсткість трохи краща, ніж HDPE, і його температурний діапазон ширший (-20 градусів до 120 градусів), але його низька температура стійкість трохи гірша. При використанні в холодних регіонах для модифікації необхідно додати антифриз. Зазвичай він використовується для невеликих люкових форм у помірному кліматі.
Серед металевих матеріалів вуглецева конструкційна сталь (така як Q235 і Q355) є найбільш широко використовуваним типом. Цей тип сталі має високу міцність і жорсткість, може витримувати великі навантаження та часте використання, і підходить для використання в люках на муніципальних магістральних дорогах, заводських територіях та в інших сценаріях, де потрібно довго -витримувати рух транспортних засобів або зовнішні впливи. Сталеві форми можна зварювати та згинати у складні конструкції (наприклад, люки неправильної форми та люки великого-розміру) і мають тривалий термін служби (можна повторно використовувати понад 50 разів за умови нормального обслуговування). Однак сталеві форми важкі (форма довжиною 4-метри- може важити понад 300 кг), вимагають механічного поводження та схильні до іржі, що потребує регулярного видалення іржі та обробки для запобігання (наприклад, розпилення епоксидної цинкової фарби). Форми для люків з нержавіючої сталі (наприклад, 304 і 316) підходять для особливих ситуацій із сильною корозією (таких як хімічні промислові парки та прибережні зони). Їхня стійкість до корозії набагато вища, ніж у звичайної вуглецевої сталі, а поверхня має високий ступінь гладкості, що ускладнює прилипання бруду. Однак вони дорожчі (у 3-5 разів дорожчі за звичайні сталеві форми) і зазвичай використовуються лише в особливих середовищах із високою корозією та високими вимогами.
Крім того, існує невелика кількість композитних форм для люків, таких як пластик, армований скловолокном (FRP). Цей матеріал поєднує корозійну стійкість пластику з високою міцністю сталі. Він легший, ніж сталеві форми, і міцніший, ніж пластикові форми, але його обробка є складною, а його вартість відносно високою, що обмежує його застосування. Здебільшого він використовується в конкретних інженерних сценаріях, де потрібна велика вага, міцність і стійкість до корозії. Загалом, різні матеріали для форм для колодязів мають свої відповідні застосування, і вибір повинен ґрунтуватися на комплексному розгляді фактичного середовища використання, вимог до навантаження та вартості.